Останнім часом багато говориться про переробку харчових продуктів, про вимоги впровадження НАССР на підприємствах, нові вимоги до маркування харчових продуктів і при цьому менше згадується первинне виробництво (збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір врожаю диких рослин). Хоч воно є не менш важливим у безпечності харчових продуктів протягом всього харчового ланцюга, оскільки деякі небезпечні фактори, що можуть з'явитися на стадії первинного виробництва, потім неможливо усунути.

Рибне господарство – галузь народного господарства, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти.

Ізнедавна виробникам потрібно реєструвати окремо кожну потужність, які знаходяться в різних місцях, хоч і належать одному підприємству. Для первинних виробників ця вимога теж є актуальною. В разі порушень правил передбачається штраф: для юридичних осіб — 20 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців — 11, тому, що оператори ринку можуть брати харчові продукти, тобто сировину чи для продажу, лише в зареєстрованих виробників. І з часом первинний виробник, без реєстрації, не зможе реалізовувати свою продукцію магазинам і переробникам. Для нього єдиним виходом лишатиметься продаж на агропродовольчому ринку. Але й в такому разі, згідно оцінки ризиків, якщо оператор ринку братиме продукти не для власного споживання, а, наприклад, в заклади громадського харчування, він повинен перевіряти у виробника реєстрацію потужностей».

Для державної реєстрації потужності оператор ринку подає територіальному органу компетентного органу по м. Первомайську та Первомайському району за адресую 55207 Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Марії Демченко, 8В в Первомайське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області заяву за встановленою формою (згідно Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом № 39 від 10.02.2016 року).

Нині рибництво переживає проблематичні часи, які склалися через фінансові труднощі в державі, а саме: порушення господарських зв’язків, погіршення екологічного стану внутрішніх водойм, недостатній обсяг робіт по відтворенню рибних запасів. Це значно впливає на зменшення обсягів вирощування і вилову товарної риби у внутрішніх водоймах . В 1991 році Україна займала лідируючі позиції по вилову риби. Тоді українці споживали 24 кг риби в рік, а сьогодні в споживчому кошику української риби лише 2 кг. Для збереження вирощуваних у водоймах України риб, підвищення їх захисних функцій, забезпечення нормального темпу росту, ефективного засвоєння рибами природних та штучних кормів, попередження їх захворювань та зоонозів серед людей важливим є систематичне проведення ветеринарно – санітарних, лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Лише дотримання вимог ветеринарного законодавства, а саме дотримання (використання, застосування) нових технологій та тісна співпраця власників рибогосподарств з державною ветеринарною службою дасть змогу одержувати (вирощувати) доброякісну та безпечну продукцію з найменшими затратами ресурсів (кормів, праці, часу).  Контроль за перевезенням риби, з метою недопущення проникнення збудника хвороб в інші водойми та господарства;

- перевезення риби тільки з благополучних господарств (після їх обстеження) за наявністю ветсвідоцтва (форма 1);

- обов’язкову протипаразитну обробку риби, що підлягає перевозці – у ваннах, транспортній тарі або ставках;

- заборону вивозу риби, ікри, безхребетних з господарств, неблагополучних по краснусі, ЗПМ, бранхіомікозу фурункульозу, вертячці лососевих, вірусній геморагічній септицемії форелі, фібро саркомі судака та виявлених нових захворюваннях, при яких передбачене карантинування, що регламентується Закон України Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них від 6 лютого 2003 р. № 486-IV  визначає основні правові і організаційні засади забезпечення якості та безпеки риби, інших водних живих ресурсів, виготовленої з них харчової продукції для життя і здоров’я населення та запобігання негативному впливу на довкілля у разі вилову, переробки, фасування та переміщення через митний кордон України. Чітке дотримання вимог відповідних Інструкцій щодо перевезення уражених риб збудниками костіозу, іхтіофтиріозу, каріозу, ботріоцефальозу, філометроідозу, лігульозу, аргульозу надають можливості подальшого експорту нашої риби та продукції з неї.

 

Начальник Первомайського

міжрайонного управління                                    Олександр ГЛУХИЙ