Історія створення Кам'яномостівської територіальної громади
МОЯ РІДНА СТОРОНА
( З історії розвитку Кам’яномостівської сільської ради)
Між річкою й горою , у долині
Від лісу тягнеться у низовині,
Моє ріднесеньке село
Що Катеринкою прозвали так давно.
Як кожна часточка України, так і наше село Катеринка, має багату історичну
спадщину…
Село звичайне, як село:
Хати, садки, дороги –
Воно засновано давно –
Живуть тут хлібороби…
Проста і назва, як життя –
Лелеча - Катеринка
Ця назва з давнього буття –
З Потьомківського примха …
На цій необжитій колись території, що належала Потьомкіну в дарунок від Катерини II, проходили люди, але не наважувались оселитися.
Після смерті Потьомкіна на місці сучасної Катеринки в районі церкви ,там з'явилося кільк хат. Так першими жителями наших сіл були Нечипір Співак та Гаврило Осадчий.
В 1794 році Пустищем Безіменним (теперішня с. Катеринка) заволодів полковник Михайло Штриков.
Для обжиття нового місця він вирішив переправити селян-кріпаків з Чернігівської губернії. Нехитрі пожитки 42 сімей ( понад 200 осіб) кріпаків були навантажені на волові запряжки. Більше 2-х місяців переселенці добиралися до нового місця.Деякі з них так і не доїхали, а ті, що добралися, були поселені на місця майбутніх сіл
і почали облаштовуватися.
Нелегко доводилося переселенцям. Жили в землянках, шатрах, а то й просто неба. Поступово будували житла та господарчі прибудови. Штриков надав кріпакам невеликі пільги, тому поселення почало швидко зростати. Розпочали будівництво панського маєтку та дерев'яної церкви, яку 7 грудня 1794 року в день
святої великомучениці Катерини, було освячено.
Так було покладено початок нашому селу, яке почали йменувати Катеринкою . Уже з цих часів почала засновуватись місцева влада . 1795- 1806 р. був перший кондуктор Криворученко Мина, права рука поміщика Штрикова. Наступні роки місцева влада змінювалася і разом змінювалась назва посади , після кондукторів були старости села ,потім голови Ради селянських депутатів. Лише з 1927 року посада стала називатися - сільський голова. Першим сільським головою села Катеринка та села Петрівка, а пізніше селища Кам’яний Міст, був Бойченко Іван Васильович ( 1927-1932 ).
Вже через 5 років село Катеринка мало 127 дворів, в яких проживало 580 осіб обох статей. Нові будівлі розташувалися за руслом Кодими , село тягнулося кілька кілометрів, тому і виник хутір, який пізніше став - селом Петрівка .
В 1872 році в Катеринці було відкрито першу школу. В якій спочатку навчалося 12 хлопчиків і жодної дівчинки. Наприкінці 1896 року в селі Катеринка та в селі Петрівка зареєстровано 260 дворів, в яких проживає 1850 осіб. У школі вже навчається 60 дітей. Вільно практикує жінка - лікар. В селах 5 лавок і 2 корчми.
Площа від навислої гори і до русла Кодими була покрита пісками. Повітряний простір дуже часто заповнювався пісковим пилом, який закриває сонце, проникає у житла, нагромаджує кучугури у дворах. Власники цих угідь намагалися зупинити піски, так у середині 19 ст. з'явилися перші лісові насадження це були дуби , верби і сосни. Після встановлення радянської влади ця територія була віднесена до розряду земель лісового фонду. За період з 1917 по 1930 рр було освоєно майже
На початку 1927 року з'явилася перша селянська артіль.Організаторами якої були Іван Бойченко та його однодумці.
З появою залізничної станції Єкатеринівка ( Кам'яний Міст) було покладено початок селищу біля неї. Насамперед тут поселилися працівники станції та обслуговуючий персонал залізничного полотна. Жили вони в бараках та казенних пристанційних будинках. Лише на початку 20 ст. тут почали селитися селяни , чиї
земельні наділи були неподалік станції. Першими побудувалися Василь Комаровський, Євлампій Бондарук, Каленик Пантюх, Ісак Дорбалюк. Забудувалася в основному північна частина, прилеглої до залізничного полотна площі. Хоч і повільно та селище біля станції зростало. З початком колективізації тут уже нараховувалося біля 50 хат. Взимку 1929-1930 років почала обживатися і південна частина. Будівництво будинків та виробничих об'єктів переступило залізничну колію.
Напроти залізничної станції розмістилася Машинно-тракторна станція ( МТС).
Йшло економічне піднесення наших сіл. Свідченням цього може бути Катеринківські базари, які тривалий час конкурували з Богобільським , Доманівським та Врадіївським. Базари влаштовувалися по четвергах і з'їжджалися на них люди як з близьких так і з далеких міст та сіл. Всі вулиці, що прилягали до центрального майдану були запруджені возами ,гарбами та іншими екіпажами. Жвава торгівля розпочиналася зранку до пізнього вечора. Розширенню торгових зв'язків з містами сприяла залізниця. Основним товаром була пшениця та інше зерно. Крім хліба на базарі торгували кіньми , будівельними матеріалами,речами хатньо-дворового вжитку і звичайно гончарними виробами.
Виникали інші виробничі підприємства і організації.Але тут настали страшні 32-33 роки голодомору, яку завдали економічному розвитку наших сіл непоправимих збитків. Вимерла п'ята частина населення. Загинуло понад 80 % худоби, значно знизилася урожайність, підірвано здоров'я робітників. Тільки тяжкою працею почало відроджуватися втрачене. Поступово стало налагоджуватися господарства, як на нас нахлинула Велика Вітчизняна війна.
Молоді хлопці та дівчата з сіл Катеринка , Петрівка та сусіднього села Кримка та інших навколишніх сіл створили підпільну організацію. Яка війшла в історію " Партизанська іскра". Третину учасників та співучасників цієї організації становили
катеринчани та петрівчани. Керівником підпільної організації " Партизанська істка" був директор Петрівської початкової школи Володимир Степанович Моргуненко.
У серцях наших людей не згасне, як , Вічний вогонь, пам'ять про людей близьких і невідомих , про всіх, хто боронив рідну землю від ворогів.
Серед загиблих у ВВВ було 440 наших односельчан, воїни - визволителі села Катеринка,
-солдати Антіпов Н.А. і Сєлєзньов В.І.;
- учасники підпільної організації " Партизанська істкра";
-Абрам Григоровим Абрамович – наш земляк Герой Радянського Союзу.
Радянський Уряд високо оцінив заслуги старшого сержанта
С.Т .Паламарчука. Йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім'я з гордістю, в наші часи, носить Катеринківський НВК. На честь всіх хто не повернувся з війни на території сільської ради встановлено 2 обеліски та 5 пам'ятників. З гордістю пишаємося нашими ветераними які відали свої юні роки за наше майбутнє " Ми будем вічно пам'ятати і вам забути недамо !".
21 березня 1944 року села Катеринка, Петрівка та селище Кам'яний Міст 5-ою гвардійсткою Армією генерала О. С. Жадова, були визволення від окупантів.
Зразу ж було відновлено роботу Катеринківської сільської ради - її очолила Фросина Опанасівна Ракома (Войтенко) ( 1944-1946 рр).
Було створенно правління всіх колгоспів. Сільська рада разом з новоствореним
правлінням колгоспу приступила до налагодження життя.Зразу ж відновила свою роботу МТС, почали завозити нові трактори, які надавали певну допомогу колгоспам. Було збудовано сільський клуб на 200 місць та бібліотека. Після ліквідації МТС , в 1958 році, на її базі було створено механічний завод, його з часом перепрофілювали на машино - будівний завод.
На станції Кам'янимй Міст виникла нафтобаза, яка забезпечувала нафтопродуктами МТС. Перший її директор був – Коцюба Андрій Андрійович.
Розпочато будівництво хлібоприймального пункту. Пізніше це підприємство стало називатися - "Заготзерно". Потім започатковано перевальну базу, яка приймала від колгоспів та населення фрукти і овочі. Реалізовувала продукцію.Крім цього займалася переробкою продуктів: сушила, консервувала, солила капусту , кавуни, яблука, помідори, гірки…
В роки будівельного буму на станції велося не лише індивідуальне будівництво , а громадське та промислове. Силами заводу та колгоспів зводилися житлові двоповерхівки, типові магазини, пекарня, чайна, заготівельний пункт, кукурудзо- калібровочний завод.Збудовано і обладнано механічні майстерні,гаражі, зернові склади а також ферми для великої рогатої худоби, пізніше артезіанські свердловини, млин, олійня, на інші виробничі об'єкти. Отож створилося гарне впорядковане селище Кам'яний Міст. В 1963 році Катеринківську сільську раду було перенесено в селище Кам'яний Міст та перейменовано на Кам'яномостівську.
На території сільської ради в 1966 році в селі Катеринка було збудовано колгоспний дитячий садок, який відвідували 50-60 дітей. В селі Петрівка були яслі.
Пізніше було збудовано ще один садок, який був бюджетний, в ньому виховувалися діти лікарів , вчителів , працівників культури. До кінця 70-х років в селищі Кам'яний Міст функціонувало також 2 дитсадки з чисельністю 90 дітей. На початку 80 років тут споруджено двоповерхове типове приміщення дитячого садка на 150 дітей. Існуючі 2 дитсадки звели в один і назвали " Калинкою".
В першій чверті 20 ст. на території сільської ради почалося залучення молоді до культосвітньої діяльності.Особливу роль в цьому відігравав самодіяльний театр, створений в селі Катеринка видатною актрисою, корефеєм українського театру Ф.П.Зарницькою. Після того як театр Зарницької припинив свою діяльність, молодь почала шукати інші можливості для спілкування та організації вільного часу. Спочатку цю потребу задовільняла так звана " Просвіта", які пізніше називали – "Сільбудом". В 1937 році під сільбуд в с. Катеринка ,було переобладнано будинок колишнього дрібного торгівця. В с. Петрівка – переобладнали хату. Там же започаткували невеличку бібліотеку. В 1974 році в центрі села Катеринка було збудовано новий ,великий ,гарний будинок культури. З великою залою на 200 місць та кімнатами для роботи гуртків , сюди ж було перенесено сільську бібліотеку.
Кам'яномостівська сільська рада та колгосп імені Чкалова стрімко йшли в гору в економічно- соціальному розвитку. Тут красувалася з усим , на той час, сучасним обладнанням Катеринківська лікарня, до якої входило стаціонарне відділення, пологовий будинок, стоматологічне, терапевтичне, педіатричне віділення тощо.
Свого піку діяльності Катеринківська лікарня досягла в 1950-1960 роки , коли вона отримала статус – районної.
Немало коштів та праці було вкладено в упорядкування Кам'яномостівської сільської ради. Було покладено початок сільських доріг з твердим покриттям. Було закінчено будівництво залізобетонного мосту через Кодиму.
Порядь з лісовим масивом біля самої річки Кодима, в самому мальовничому куточку в 1971 році споруджено піонерський табір " Партизанська іскра". Тут щороку відпочивало 500 піонерів з усієї Миколаївщини. Кругом табору був обвідний канал з красенями лебедями, які проживала цілий рік, піщаний пляж, екзотичні насадження.
Кам'яномостівська сільська рада мала багато злетів та падінь, але вистояла та пишається своїми здобутками.
Зі спогадів старожилів у селищі Кам’яний Міст та селі Катеринка змінювалися керівники місцевої влади. У 1795-1806 році першим керівником була Криворученко Мина. В ті часи посада мала назву «кондуктор». Від 1861 до 1926 року були старости села, потім х стали називати головами ради селянських депутатів. Лише з 1927 року ця посада стала називатися «сільський голова». Першим сільським головою був Бойченко Іван Васильович (1927- 1932 р.р.).
Збігали роки , мінялася влада.
11.04.2006 року до влади прийшов молодий, ініціативний, енергійний, Ляхов Олександр Тимофійович, який має понад 24 роки державної служби з двома освітами ( Миколаївський Державний аграрний університет – агроном , Первомайський політтехнічний коледж - юрист).
В віданні Кам’яномостівської сільської ради знаходилось селище Кам'яний Міст, села Катеринка та Петрівка .
Загальна площа сільської ради на той час складала - 5292,1га.
Населення складало 2300 чоловік.
Дворів – 1371
Завдяки умінню та мудрому керуванню сільського голови разом з дружною командою, досвідченим колективом сільської ради, який віддав не один десяток років своєї праці на благо територіальної громади , наша сільська рада стала займати високі рейтинги серед інших сільських рад району.
І життя завирувало…. Наші села із року в рік стають ошатнішими та гарнішими:
- збудовано сучасну топкову в дитсадку " Калинка";
- проведено газифікацію: двох шкіл , ДНЗ «Калинка», Кам’яномостівського ФАПу та Катеринківської амбулаторії ЗПСМ ;
- газифіковано більшу частину селища Кам'яний Міст та села Катеринка;
- проведено капітальний ремонт в приміщенні Кам’яномостівського ФАПу;
- проведено реконструкцію водопровідної мережі в селищі Кам’яний Міст;
- підведена вода від артезіанської свердловини, що дало можливість забезпечити дітей ДНЗ «Калинка» та Кам’яномостівської ЗОШ І-ІІІ ст. якісною питною водою;
- відновлюється вуличне освітлення в селі Катеринка та селищі Кам’яний Міст ;
- проведено реконструкцію приміщення Кам’яномостівської сільської ради;
- в результаті реалізації інвестиційної Програми " Миколаївобленерго" збудовано близько
- проведено ремонт та частково замінені вікна в сільському клубі села Катеринка;
Постійно під контролем сільського голови Ляхова О.Т. знаходиться благоустрій пам'ятників , обелісків,кладовищ. Щороку на території сільської ради висаджуються саджанці молодих дерев та квітів. Посаджено молодий парк " Слави" в с. Катеринка.
Якщо прямувати зі станції Кам'яний Міст на захід відкривається велична картина неозорого степу,ніби підперезаного широкою долиною, в якій виблискує блакитна стрічка Кодими, на лівій заплаві якої неначе бісеринки розсипано, безліч малих озер.
Внизу за крутим і довгим спуском , ліворуч чималий зелений масив то рукотворне диво - урочище "Катеринка", яке займає площу понад 1000 га. і є одним з мальовничих куточків північної Миколаївщини. Завдяки старанням багатьох людей, зокрема Горельченка Олександра Захаровича, виріс чудовий сосновий ліс; з’явилася перша селянська артіль, організатором якої були Іван Бойченко та його однодумці ( 1927р.)…
Головним лісничим якого, багато років був Денисюк Іван Олександрович. Усе своє трудове життя плекав наш рідний край, доглядав рідну природу, піклувався про мешканців лісу. Він більше 30 років пропрацював старшим єгерем мисливського господарства.
Сьогодні очолює та продовжує його справу молодий перспективний спеціаліст Карвацький Сергій Миколайович.
Завдяки зусиллям релігійної громади , бажанням та наполегливої праці в селищі Кам'яний Міст побудовано церкву Святих і Праведних Богоотців Іоакима і Анни.
Великий внесок в організацію та будівництво церкви вклала Максименко Валентина Миколаївна .
В селі Катеринка діє, з часів започаткування, Святокатеринківська церква.
Нова кам'яна споруда зведена 1816 року.
Споруда охороняється державою , як пам'ятка архітектури 19 ст. Діючий настоятель ієрей Олександр.
Робота культурних закладів – відповідальний і творчий процес (завідуюча сільським клубом в с. Катеринка Крижановська Алла Дмитрівна). Сільський клуб в с.Катеринка дає людям час дозвілля , який призначений для самопізнання та самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення особистості. Яскравим прикладом став створений гурт " Шалені бабки" він зібрав жінок різного віку за спільними інтересами. Вони принесли позитив не тільки своїй душі , а й оточуючим. Отож в сільському клубі проводяться різноманітні культурні заходи, з розумним поєднанням старого й нового.
СЬОГОДЕННЯ
Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 346-р від 12.09.2016 року «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень про добровільне об’єднання територіальних громад» , в рамках адміністративно-територіальної реформи 2016 року утворена Кам’яномостівська сільська рада (ОТГ) Первомайського району Миколаївської області. До складу громади в 2016 році увійшли наступні населені пункти: селище Кам’яний Міст, село Катеринка, село Петрівка, село Кримка, село Коломіївка, село Кам’яний Міст. Адміністративний центр - селище Кам’яний Міст, який розташований на відстані
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів №480-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Миколаївської області» в кінці 2020 року до Кам’яномостівської громади приєднались Степківська, Полтавська та Кумарівська сільські ради.
Офіційна дата створення громади 12 вересня 2016 року.
Наразі, Кам’яномостівська громада складається з шести сільських рад (Кам?яномостівської, Кримківської, Кодимської, Степківської, Полтавської та Кумарівської), які налічують 15 населених пунктів, а саме:
селище Кам’яний Міст, село Катеринка, село Петрівка, село Кримка, село Коломіївка, село Кам’яний Міст, село Степківка, село Зелені Кошари, село Степове, село Зоряне, село Садибне, село Полтавка, село Старі Кошари, село Новоандріївка та село Кумарі.
Територія громади складає 328,976 км2. Загальна кількість населення станом на січень 2022 року становить 8177 осіб (з них жінок – 4351, чоловіків – 3826), у тому числі дітей: дошкільного віку – 416, шкільного віку – 994.
Статевий віковий склад населення відображає загальні демографічні тенденції як області, так і країни в цілому. Кількість жіночого населення на 6% перевищує чоловіче. Економічно активне населення у віці 18-59 років складає близько 57% (4660 чол.) від загальної кількості населення, населення пенсійного віку – 26% (2107чол.).
Щоденна злагоджена робота сільського голови, заступника, депутатів, виконавчого комітету, працівників сільської ради, старостинських округів, працівників освіти та культури Кам’яномостівської громади стає відчутною для наших людей в позитивних змінах у соціальному, економічному та культурному розвитку населених пунктів громади.
Саме праця у єдиній команді, ефективні рішення, участь у реалізації цікавих, необхідних для населення громади проектах - це той комплекс дій, що веде до успіху.
На січень 2022 року управлінський склад сільської ради складається з: сільського голови, заступника сільського голови, секретаря сільської ради, п’яти старостів та 22 – депутатів.
Функціонують такі відділи виконавчого комітету:
1. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кам?яномостівської сільської ради, працює 7 людей. На балансі відділу знаходяться: 8 – навчальних закладів, 7 – дитячих садочків, 8 – сільських клубів, 1 – сільський будинок культури та 9 – сільських бібліотек;
2. Відділ фінансів працює 2 людини;
3. Відділ бухгалтерського обліку та звітності працює 3 людини;
4. Відділ економічного розвитку та інвестицій, працює 1 людина;
5. Відділ правового та кадрового забезпечення, працює 8 людей;
6. Відділ земельних відносин, архітектури та житлово-комунального господарства, працює 6 людей;
7. Центр надання адміністративний послуг, працює 5 людей;
8. Територіальний центр соціального обслуговування, працює 4 людини;
9. Комунальний заклад «Кам’яномостівська публічна бібліотека» до якого відносяться 9 сільських бібліотек – філій, працює 7 людей.
Всього кількість штатних одиниць сільської ради складає 51,25, працює 49 чоловік. Вакансій – 9 штатних одиниць.
Сільським головою Кам’яномостівської сільської ради 18 грудня 2016 року був обраний Ляхов Олександр Тимофійович.
На місцевих виборах в 2020 році було обрано знову Ляхова Олександра Тимофійовича.
Нас чекає ще багато важливих справ, від їх вирішення залежить щасливе майбутнє рідної землі.
…Рідна домівка — вона є в кожного з нас. Вона найкраща, найтепліша, і як би важко чи сумно нам не було, ми знаємо, що є місце на землі, де на нас завжди чекають і люблять.